Роль і значення мотивації персоналу

Мотивація є однією з провідних функцій управління, оскільки досягнення основної мети залежить від злагодженості роботи людей. Кожний ефективний керівник намагається переконати співробітників працювати краще, створити у них внутрішні спонуки до активної трудової діяльності, підтримувати зацікавленість у праці, ініціювати переживання задоволення від отриманих результатів. Важливо також, щоб працівники домагалися досягнення цілей організації добровільно і творчо.

Знаючи мотивацію працівників можна достовірно спрогнозувати їхню реакцію на дії керівництва. Мотивація дає також змогу з’ясувати, чому так, а не інакше чинить людина. Це стосується і конкретного керівника: чим зумовлений його вибір тактики поведінки при розв’язанні управлінського завдання, стилю управління, манери ділового спілкування тощо. Саме тому мотиваційна функція є найважливішою в управлінні, викликає особливий інтерес у керівників.

Мотивація є динамічним процесом, який стимулює й підтримує на певному рівні поведінкову активність індивіда. Вона охоплює систему спонукальних чинників (потреби, мотиви, цілі, наміри тощо), здатних впливати на поведінку людини, сукупність причин психологічних чинників, що стимулюють, підтримують на певному рівні, а також пояснюють поведінку та активність людини, з іншого боку, вона є процесом спонукування себе та інших, активності, досягнення цілей.

Підприємство – це відкрита соціотехнічна система, де люди працюють задля досягнення відповідних цілей. У зв’язку з цим необхідно враховувати як внутрішні (внутрішньо організаційні), так і зовнішні чинники, або умови, в яких відбувається виробнича діяльність (рис 2.1).

структуру

До внутрішніх умов діяльності підприємства відносять:
технологію
фінанси та управління
мету


Iшрифт, рис. не переносится

Продовження рис.2.1.

середовище прямого впливу (постачальники трудових ресурсів, матеріалів, капіталу; споживачі, конкуренти, закони та державні установи, профспілки);
До зовнішніх умов, що впливають на діяльність підприємств, відносять:
середовище побічного впливу (стан економіки, соціокультурні чинники, науково-технічний прогрес, політичні чинники, міжнародні події).




Рис.2.1 Внутрішні та зовнішні чинники, що впливають на діяльність підприємств

Основними завданнями, що стоять перед підприємствами на сучасному етапі є:
суттєве підвищення конкурентоспроможності за рахунок високоефективної господарської діяльності;
забезпечення сталої соціальної діяльності у системі соціально-трудових відносин.
впровадження переважно інноваційної складової у виробничій діяльності;


Рис. 2.2 Місце мотивації в системі ефективного підприємництва.

Цей перехід виражається в зміні принципів і механізмів функціонування всіх суб'єктів національного господарства, зокрема підприємств. Ключовим чинником сучасного господарювання в Україні стає підприємництво. Підприємництво означає орієнтацію на комерційний успіх, отримання прибутку, високий рівень відповідальності за ухвалені рішення, зв'язані з ризиком. Це особливий вид економічного мислення, націленого на постійний пошук нових ефективних форм господарювання. Підприємець повинен вивчати і використовувати різні види людської мотивації, що дозволяє йому добиватися ефективних результатів господарської діяльності.

Мотивація - найважливіша складова організації сучасного підприємництва, одна з функцій і методів управління. Мотивацію можна визначити як процес, спрямований на спонукання індивіда до діяльності, результатом якої є досягнення особистої, колективної (зокрема в рамках підприємства) або суспільної мети.

Будь-яка система обов'язково включає певні підсистеми.

Як найповніше врахування всіх елементів підсистеми при дослідженні мотивації припускає використання:

· технічної,

· біологічної

· соціальної складових.

Центральним елементом, з погляду економічної теорії і практики, тут єлюдина (чинник праці). Виходячи з цього, необхідно уточнити місце мотивації, що є рушійною силою людини в процесі праці в умовах підприємництва як форми господарської діяльності. Рішення цієї задачі представлене на рис. 2.3 .

Чинники зовнішнього середовища
Перетворення чинників за допомогою здійснення визначених функцій, що побудовані за ієрархічним та технологічним принципом
Чинники виробництва (їх кількість та якість)
Мотивація до ефективної праці
Досягнення кінцевих результатів
Порівняння результатів з витратами



Рис. 2.3 Місце мотивації в системі ефективного підприємництва

У даний час в Україні відбуваються перетворення, що сприяють переходу до якісно нового стану економіки.

Для досягнення максимальної ефективності в рамках підприємництва необхідне управління всіма економічними процесами, що відбуваються на підприємстві.

Під об'єктом управління розуміється персонал підприємства
Під суб'єктом - власник або менеджер


Управління мотивацією здійснюється за допомогою різноманітних процедур управління персоналом. При реалізації процедур управління персоналом слід зважати на специфіку кадрових ресурсів як об'єкта управління, що виражається в наявності у них власних цілей, що базуються на індивідуально-психологічних особливостях.

На вході до системи управління економічною мотивацією опиняться інтереси підприємства та інтереси працівника.
На виході - узгодження цілей підприємства і працівника.


Узгодження вказаних цілей здійснюватиметься під впливом:

· змінних чинників внутрішнього виробничого середовища підприємства

· незмінних чинників зовнішнього середовища.

В процесі зворотного зв'язку може відбуватися зміна параметрів входу (зокрема, зміна цілей працівників - розвиток мотивів), а також здійснюватися необхідна управлінська дія на чинники зовнішнього середовища.


Таким чином, при управлінні мотивацією необхідно виділяти сукупність методів, за допомогою яких можна найповніше погоджувати цілі підприємства і конкретного працівника, найповніше використовувати його потенціал.

Суть цих методів полягає в тому, щоб:

Ø з'ясувати економічні мотиви працівників,

Ø винагороджувати працю в матеріальній формі,

Ø стимулювати подальший розвиток мотивів (необхідно тому, що працівник ефективно працюватиме до тих пір, поки він не досягпоставленої мети (або при необхідності її утримання).

Востаннє слід відзначити, що напрями раціоналізації системи мотивації, що діє, можуть бути різні. Основний з них полягає у вдосконаленні економічної мотивації відповідно до виявленої мотиваційної структури працівників.

Крім того, раціоналізація є вдосконаленням системи підбору персоналу, кадровими перестановками і ін. Відчутний вплив надає і мета, до якої прагне підприємство. Проте теорія і практика показують, що на різних етапах життєвого циклу підприємства мета може мінятися.

З точки зору процесу мотивації істинне значення постановки цілей полягає в тому, що поведінка працівника спрямовується і керується цілями. Ефективність постановки цілей полягає в такому:

1) цілі концентрують увагу і зусилля на певних напрямках;

2) постановка цілі є основним інструментом продуктивної поведінки працівника;

3) цілі можуть виступати у вигляді нормативів, з якими слід співвідносити результати;

4) цілі є регуляторами фактичної інтенсивності праці людини;

5) відбивають глибинні мотиви і особливості працівників і організацій.

До цього слід додати, що процедура встановлення цілей також при правильному підході може служити мотивуючим засобом формування орієнтації на досягнення результатів

Таким чином, можна сказати, що мета і участь у її постановці:

Ø роблять сильний мотиваційний вплив на особистість працівника,

Ø призводять до підвищення результативності діяльності,

Ø роблять працівника керованим.

Для того, щоб людина надавала більше значення цілям підприємства, аніж своїм особистим цілям, необхідно її мотивувати.

Мотивація й має на меті створення необхідних умов для найбільш повної реалізації трудового потенціалу кожного учасника виробництва на конкретному робочому місці. При цьому мотивація підвищує не здібності людини, а її прагнення до досягнення певних цілей. Здібності ж визначаютьсяякостями особистості, особливостями характеру, відкритістю до зовнішнього впливу, рівнем інтелекту, обдарованістю.

Таким чином, можна відзначити, що розбіжність і суперечливість цілей різних учасників виробництва можна перебороти, якщо використовувати механізм їх узгодження – трудову мотивацію, що спонукає до певної поведінки в процесі праці для досягнення цілей підприємства.


6097511261290095.html
6097551856524277.html
    PR.RU™