Охороною земель О.М.Нечипоренко

11. Порядок встановлення, обчислення та сплати зборів за забруднення навколишнього природного середовища.

Навчальні питання.

11.1. Юридичні аспекти питання.

11.2. Види і платники збору, об’єкти обчислення збору.

11.3. Нормативи збору та їх індексація.

11.4. Ліміти на скидання забруднюючих речовин та розміщення відходів.

11.5. Порядок обчислення, подання податкового розрахунку та сплати збору.

11.5.1. Порядок обчислення збору.

11.5.2. Порядок подання податкового розрахунку збору.

11.5.3. Порядок сплати збору.

11.6. Контроль за дотриманням лімітів на скидання забруднювачів і розміщення відходів, а також за обчисленням, своєчасністю і повнотою сплати збору.

11.7. Відповідальність і права платників збору.

11.1. Юридичні аспекти питання.

Цей розділ розроблений на основі двох нормативних документів:

— «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», який затверджений постановою КМУ від 1.03.1999 р., № 303;

— «Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», яка затверджена наказом Мінприроди та Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999 р., № 544/3837.

Порядок визначає єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення довкілля та його стягнення.

Інструкція розроблена на основі Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про підприємництво», «Про місцеве самоврядування», «Про систему оподаткування», «Про державну податкову службу в Україні», «Про відходи», «Про порядок погашення забов`язань платників податків бюджетами та державними цільовими фондами», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» (із змінами і доповненнями).

Інструкція визначає єдиний на території України порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір), а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скидання забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, розміщення відходів та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору.

Сплата збору не звільняє його платників від сплати інших обов’язкових платежів, якщо інше не встановлено законодавчими актами України та міжнародними угодами.

11.2. Види і платники збору, об’єкти обчислення збору.

Згідно з вказаними нормативними документами є такі види збору за забруднення навколишнього природного середовища, тобто збір справляється за:

— викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

— скидання забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (далі - скидання). Установлення та стягнення плати, яка справляється за скидання промислових та інших стічних вод у системи каналізації, регулюється нормативно-правовими актами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України;

— розміщення відходів.

Платниками збору є суб’єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезидентів, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скидання забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Якщо платник перестає функціонувати як самостійна юридична особа, то платником збору стає його правонаступник.

Територіальні органи Мінприроди України до 1-го грудня року, що передує звітному, передають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють зміни до переліку до 30-го числа місяця, наступного за кварталом, у якому вони виникли, за формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції.

Невключення підприємств, установ, організацій, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності - до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.

Об’єктами обчислення збору є:

— для стаціонарних джерел забруднення – обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об’єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах;

— для пересувних джерел забруднення – обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

11.3. Нормативи збору та їх індексація.

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів і наведені в таблицях 1.1, 1.7 і 1.9 додатка 1 до згадуваного «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» (далі – додаток 1 до Порядку).

Враховуючи місцеві умови, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням органів Мінприроди України можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди.

За викиди забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 1.1 додатка 1 до Порядку, слід застосовувати нормативи збору залежно від установленого класу небезпечності даної забруднюючої речовини, згідно з таблицею 1.2 додатка 1 до Порядку; за викиди, на які не встановлено класів небезпечності (таблиця 1.2 додатка 1 до Порядку), слід застосовувати нормативи збору залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу, згідно з таблицею 1.3 додатка 1 до Порядку; за викиди, на які не встановлено класів небезпечності (таблиця 1.2 додатка 1 до Порядку) та орієнтовно безпечних рівнів впливу (таблиця 1.3 додатка 1 до Порядку), слід застосовувати нормативи збору як за викид забруднюючої речовини 1 класу небезпечності згідно з таблицею 1.2 додатка 1 до Порядку.

За скиди забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 1.7 додатка 1 до Порядку, слід застосовувати нормативи збору, які наведені в таблиці 1.8 додатка 1 до Порядку; за скиди, на які не встановлено гранично допустимих концентрацій (таблиця 1.8) або орієнтовно безпечних рівнів впливу, за гранично допустимі концентрації береться найменша величина гранично допустимих концентрацій, наведена в таблиці 1.8.

У разі скидання забруднюючих речовин в озера, ставки та інші непроточні водні об’єкти норматив збору, який справляється за скидання забруднюючих речовин у ці водні об’єкти, збільшується у 1,5 рази.

У разі захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, слід застосовувати норматив збору як за скидання забруднюючих речовин відповідно до таблиці 1.7 чи 1.8 додатка 1 до Порядку з коефіцієнтом 10.

За розміщення відходів, на які не встановлено класів небезпечності, застосовується норматив збору як за розміщення відходів першого класу небезпечності, визначений у таблиці 1.9 додатка 1 до «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2003 року № 402).

Нормативи збору, які справляються за викиди пересувними джерелами забруднення, встановлюються в залежності від виду пального та транспорту відповідно до таблиць 1.4 – 1.6 додатка 1 до Порядку.

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2006 році розраховуються за коефіцієнтом 2,373.

Платники збору за забруднення навколишнього природного середовища, починаючи з 1 січня 2007 року, проводять індексацію його нормативів за формулою:

Ні = Нп . І / 100,

де: Ні – проіндексований норматив збору в поточному році, гривень за 1 тонну (1 одиницю);

Нп – базовий норматив збору, гривень за 1 тонну (1 одиницю);

І – індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.

У разі, коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 %, індексація нормативів збору не проводиться.

Під час проведення індексації базовими вважаються значення нормативів збору на 31 грудня 2006 року, а для нововведених нормативів – на 31 грудня року їх введення.

11.4. Ліміти на скидання забруднюючих речовин та розміщення відходів.

Щорічні ліміти скидання у водні об’єкти загальнодержавного значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видають органи Мінприроди України.

Щорічні ліміти скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти місцевого значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними адміністраціями, а в містах обласного значення – виконавчими органами рад за погодженням з органами Мінприроди України.

Обсяги скидання, пов’язаних з проведенням планового ремонту каналізаційних мереж і споруд, включаються до загального ліміту скидання. Обсяги та умови проведення такого скидання погоджуються з органами Мінприроди України. Збір, який справляється за ці скидання, нараховується як за скидання, що проводиться в межах установлених лімітів.

У разі перевищення погодженого обсягу скидання та порушення умов їх проведення, пов’язаних з плановим ремонтом каналізаційних мереж і споруд, плата обчислюється як за понадлімітні скидання, а збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, відшкодовуються в установленому законодавством порядку.

Установлення та стягнення плати, яка справляється за скидання промислових та інших стічних вод у системи каналізації, регулюється нормативно-правовими актами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики.

Ліміти на розміщення відходів установлюються терміном на один рік і після затвердження місцевою державною адміністрацією доводяться до власників відходів до першого жовтня поточного року. Ліміти на утворення і розміщення відходів розробляються, затверджуються і переглядаються в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1218.

У разі відсутності у платника збору, затвердженого у встановленому порядку лімітів на скидання та розміщення відходів чи допущення понадлімітних обсягів скидання та розміщення відходів, збір обчислюється в установленому порядку у десятикратному розмірі.


6097290171110611.html
6097366955874401.html
    PR.RU™